Вороньківська територіальна громада

Всесві́тній день без тютюну — встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відзначається 31 травня кожного року. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції. Кампанія спрямована на поширення інформації про небезпеку тютюну і його негативний вплив на здоров'я. Заходи, що проводяться у рамках кампанії Всесвітнього дня без тютюну, також спрямовані на зниження захворюваності і смертності, що спричинені вживанням тютюну.

У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії.

Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність та хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. Натепер, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирає понад 5 мільйонів людей. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. У Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйона людей на рік.

Основними причинами смертей, пов'язаних із тютюнопалінням, є:

• серцево-судинні захворювання (47 %);
• захворювання органів дихання (19 %);
• рак легень (16 %);
• інші види раку (9 %):
• інші причини (9 %).

Близько 70 %, пов'язаних із тютюном, смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя.В Україні палить близько 11, 5 млн жителів, з них — 9,1 млн чоловіків та 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні — 60 % і 11,2 %, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.
Цього року ВООЗ оголосила тему Всесвітнього дня без тютюну - «Розкриття таємниці привабливості - боротьба з нікотиновою та тютюновою залежністю», зосередивши увагу на тому, як тютюнова та нікотинова промисловість продовжує орієнтуватися на дітей та підлітків, пропонуючи їм дедалі привабливіші та оманливі продукти.

Адже виробники тютюнових та нікотинових виробів навмисно розробляють свою продукцію так, щоб затягнути молоде покоління у пастку маніпуляцій та залежності. Яскраве пакування, підсолоджувачі, ароматизатори, охолоджувальні речовини тощо – все це створює ілюзію привабливості, для того щоб купували більше та швидше ставали залежними.

Результати української частини «Європейського опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин — ESPAD» 2024 року демонструють тривожну тенденцію. Попри те, що поширеність куріння серед підлітків зменшилася порівняно з 2019 роком майже вдвічі, проте використання електронних сигарет зросло. І хоча про досвід куріння електронних сигарет зазначають менше підлітків у 2024 році, порівняно із 2019 роком, інтенсивність їх куріння зросла до 17,1% 2024р. порівняно з 11,7% у 2019р. Крім цього, рівень використання електронних пристроїв для нагрівання тютюну підвищився більш як у двічі у порівнянні з 2019 роком.
Крім цього, нікотинові паучі (подушечки) стрімко набирають популярності серед дітей та молоді. Вони подаються як «зручна» та «непомітна» альтернатива сигаретам, але насправді становлять серйозну небезпеку. І саме це - найнебезпечніше, адже тютюнова індустрія знову активно працює на молоде покоління. За даними Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS, ВООЗ, 2023) в Україні вже 3% дітей 13–15 років вживають нікотинові паучі, а ще 7% пробували хоча б раз. Для порівняння: серед дорослих цей показник становить лише 0,3%. Ці дані підтверджують те, що нікотинові подушечки цілеспрямовано рекламуються дітям через смаки, яскраві пакування та відсутність законодавчих обмежень.
У чому небезпека вживання тютюнових та нікотинових виробів?
Погіршення когнітивних функцій:
тривале куріння пов’язане з погіршенням уваги та пам’яті. Курці часто стикаються з підвищеною тривожністю та дратівливістю, оскільки мозок втрачає здатність до регуляції настрою без нікотину.
Зниження фізичної витривалості:
куріння знижує фізичну витривалість і спричиняє хронічну втому, що ускладнює виконання повсякденних завдань і впливає на загальну якість життя.
Підвищення ризиків виникнення онкологічних, серцево-судинних та респіраторних захворювань:
значно підвищується ризик розвитку хвороб серця та судин, включаючи інфаркти, інсульти та артеріальну гіпертензію. Шкідливі речовини з сигаретного диму пошкоджують легені та бронхи, спричиняючи такі захворювання, як хронічне обструктивне захворювання легень, астму та рак легенів. Куріння є основним фактором ризику розвитку не лише раку легенів, а й раку ротової порожнини, горла, стравоходу, підшлункової залози, нирок, шлунка та навіть шийки матки у жінок.
Негативний вплив на імунну систему: послаблення імунітету, підвищення ризику інфекційних захворювань та погіршення опірної здатності організму.
Варто акцентувати увагу на тому, що дитячий мозок особливо чутливий до нікотину. Навіть короткочасне вживання може викликати незворотні зміни, що впливають на:
• розвиток мозку та когнітивні функції;
• пам’ять, концентрацію, емоційну стабільність;
• ризик депресій, тривожності й імпульсивної поведінки;
Крім того, нікотин токсичний при контакті зі шкірою та слизовими та може викликати отруєння чи передозування.
Не існує безпечних тютюнових та нікотинових виробів та не існує безпечного способу їх вживання!